Work: Lady Chatterley's Lover: By D. H. Lawrence - Illustrated

“Якби можна було сказати їм, що жити й витрачати гроші - не одне й те ж саме! Та немає ради. Якби їх тільки виховували для того, щоб жити, замість того, щоб заробляти й витрачати, вони б чудово справлялися на двадцять п'ять шилінгів. Якби чоловіки носили червоні штани, як я колись говорив, вони б не думали так багато про гроші, якби вони могли танцювати, і стрибати, і скакати, і співати, і чепуритися, і бути гарними, тоді їм би вистачило зовсім небагато грошей. І тішити жінок, і самим тішитися жінками, їм треба навчитися бути голими й красивими, і співати хором, і танцювати старі групові танці, і різьбити стільці, на яких вони сидять, і вишивати власні емблеми. Тоді вони не потребуватимуть грошей. І це єдиний шлях розв'язати індустріальну проблему - навчити людей жити, і жити в красі, без потреби витрачати гроші. Але цього не зробиш. Тепер їхні уми нагадують дороги з одностороннім рухом. І масам народу навіть не варт намагатися думати, адже вони не здатні! Їм треба стати живими і жвавими і визнати великого бога Пана. Для мас це вічний єдиний великий Бог. Хто захоче, може сповідувати вищі культи. Але нехай маси завжди залишаються язичниками. Але шахтарі не язичники, зовсім ні. Це сумна наволоч, мертвий натовп людей, мертвий для своїх жінок, мертвий для життя. Молодші гасають на мототциклах зі своїми дівчатами, а при нагоді танцюють під джаз. Та вони цілком мертві. І вимагають грошей. Гроші отруюють тебе, коли їх маєш, і ти вмираєш з голоду, коли їх не маєш.” >>>
Tags: